„Історія музики“ Анрі Лавуа – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці детально розглядається еволюція музики, починаючи з давніх цивілізацій – єгиптян та ассирійців – і продовжуючи до сучасної музики. Автор прагне показати, як музичні практики змінювалися з часом та в різних культурах. У вступі до книги наведено всеосяжний огляд визначень та основних понять музики, зокрема елементів, що її складають – звуку, ритму, гармонії та тембру. Лавуа підкреслює роль музики як форми розваг та потужного засобу самовираження, стверджуючи, що справжні музичні твори залишаються з нами надовго, поза межами тимчасових насолод. Цей труд виступає основою для історичного розгляду зв’язків між давніми музичними традиціями та розвитком сучасної музики, показуючи, як різні культури сприяли формуванню цього багатогранного мистецького спадку.