«Геній» Чезаре Ломброзо — це наукове видання, написане наприкінці XIX століття. У книзі досліджується складний взаємозв’язок між геніальністю та божевіллям, розглядаються характеристики людей, яких вважають геніями, і те, як ці риси перетинаються з проявами психічних захворювань. Ломброзо аналізує історичні постаті та пропонує основоположне дослідження геніальності крізь призму фізіологічних і психологічних явищ. Початок праці готує підґрунтя для розгляду геніальності, звертаючись до важливих історичних поглядів на цю тему — від Арістотеля до мислителів новітнішого часу. Ломброзо осмислює еволюцію своїх поглядів на зв’язок геніальності з дегенерацією та неврозом, припускаючи, що виняткові інтелектуальні здібності часто випливають із психологічних аномалій. Він висуває аргумент, що пов’язує геніальність із різними ознаками дегенерації, спонукаючи читачів переосмислити, що визначає геніальність і як суспільне сприйняття історично могло ототожнювати блискучий розум із божевіллям. Цей вступ, що спонукає до роздумів, запрошує до подальшого дослідження взаємопов’язаності геніальності, психічного здоров’я та суспільного визнання.