The Andaman Islanders : A study in social anthropology
Про цю книгу
«The Andaman Islanders» А. Р. Редкліффа-Брауна — це антропологічна монографія, написана на початку XX століття. У ній подано систематичний етнографічний опис корінних народів Андаманських островів — особливо племен Великого Андаману, — що охоплює соціальну організацію, обряди й релігію, міфи, мову та матеріальну культуру, а опис поєднано з порівняльною інтерпретацією, заснованою на польових дослідженнях. На початку цього дослідження окреслено його контекст: фінансування та тривалі польові роботи, первісну, але згодом залишену увагу до Малого Андаману через мовні бар’єри, а також перехід до племен Великого Андаману, якому пізніше посприяв досвідчений перекладач; також згадано неопубліковані дослідження фізичної антропології, перервані мовознавчі публікації та новий інтерпретаційний підхід до звичаїв і вірувань. У Вступі розглянуто географію, клімат і мусони островів; наведено ранні свідчення сторонніх спостерігачів і описано каторжне поселення в Порт-Блері; пояснено також спорадичні історичні контакти, зокрема кораблетрощі та запозичення заліза, на тлі постійної ворожості, особливо з боку джарава. Розрізнено два культурно-мовні поділи (Великий Андаман і Малий Андаман), перелічено племена, обговорено ймовірну міграцію, унаслідок якої джарава з’явилися на Південному Андамані, та зазначено ізольованість Норт-Сентінелу. Далі наведено ареали розселення й оцінки чисельності населення, наголошено на різкому недавньому скороченні через занесені хвороби та низьку народжуваність, а також на подальших культурних змінах і мобільності за колоніальної адміністрації; коротко оглянуто попередні праці Е. Г. Мена та М. В. Портмана. На початку розділу I соціальну структуру представлено як сукупність малих автономних локальних груп, об’єднаних у племена, що визначаються переважно мовою (префікс aka-, що означає «мова»); ці групи також розділені за прибережним і лісовим способом життя та не мають кланів. У тексті окреслено володіння землею локальними групами, типи напівкочових таборів і планування сіл, сезонні цикли забезпечення засобами до існування, розподіл праці за статтю, особливості полювання та збиральництва, а також норми власності, обміну дарами й спільного споживання їжі.
