„Макіавеллі. Том I“ Нікколо Макіавеллі – це історичний трактат, написаний на початку XVI століття. У цьому творі переважно розглядаються політична теорія та військова стратегія; аналізуються механізми управління державою та умови, необхідні для підтримки влади. Важливим аспектом цього тому є розгляд якостей лідерства, які можуть сприяти успіху чи невдачі держави, особливо на тлі нестабільної політичної ситуації Італії епохи Відродження. У вступі Макіавеллі ділиться своїми роздумами про життя письменника після ув’язнення та неприхильності оточуючих; він описує свій щоденний розпорядок дня, сповнений прогулянками на природі, читанням та сімейними обов’язками, а також прагненням займатися дослідженнями творчості великих мислителів минулого. Цей вступ показує, що пошук знань був для нього не лише способом особистого заспокоєння, а й засобом створення трактату „Про головні речі“, призначеного для нових лідерів щодо сутності правління та управління державою. Розглядаючи питання війни, Макіавеллі підкреслює важливу залежність між ефективною військовою стратегією та політичною стабільністю, що лягло в основу його роздумів про державне управління на протязі всього тексту.
Містить твір „Мистецтво війни“, перекладений Пітером Вайтхорном у 1560 році, а також твір „Принц. З деякими зауваженнями щодо його помилок“, перекладений Едвардом Дейкресом у 1640 році.