«Our Knowledge of the External World as a Field for Scientific Method in Philosophy» Бертрана Рассела — це філософський трактат, написаний на початку XX століття. У праці досліджуються обмеження та можливості логіко-аналітичного методу у філософії; її мета — ґрунтувати філософське дослідження на наукових принципах і об’єктивному знанні. Основна увага Рассела зосереджена на співвідношенні між чуттєвими даними та поняттями математичної фізики. На початку тексту окреслено контекст лекцій Рассела, у яких він прагне встановити важливість суворого наукового методу у філософській практиці. Він оцінює історичні твердження філософів про природу реальності та знання, критикуючи їх за часто надмірні амбіції й неналежні результати. Тим самим він підкреслює необхідність для філософії розвиватися паралельно з поступом наукового розуміння, застосовуючи логіку й аналіз для розв’язання складних проблем, які раніше вважалися нерозв’язними.