„Маленькі аніми“ Матильди Серао – це художній твір, написаний наприкінці XIX століття. Книга розглядає життя та емоції дітей, зображуючи їхню невинність та боротьбу на тлі суспільних викликів. У перших розділах представлені різні персонажі, зокрема бездомна дівчинка на ім’я Канітуччя, що підкреслює жорстокі реалії дитинства в бідних умовах. Вступ до „Маленьких анімів“ створює атмосферу глибокої співчуття та роздумів щодо становища дітей. Книга починається з особистої присвяти авторки, в якій описується складність життя дітей – що поєднує в собі невинність та жорстокі переживання. Особлива увага приділяється Канітуччі – семирічній дівчинці, яка щодня бореться з голодом та іншими труднощами, часто роздумуючи про свою самотність та покинутість. Завдяки живописним описам її оточення та емоцій Серао передає суть дитинства – яке поєднує в собі крихкість та стійкість, закладаючи основу для подальших історій.