„Старі часи на верхньому течії Міссісіпі“ Джорджа Байрона Мерріка – це історичний твір, написаний на початку XX століття. Книга є спогадами, в яких автор детально описує свої переживання та спостереження під час роботи пілотом пароплавів на річці Міссісіпі з 1854 по 1863 рік. У ній яскраво відображається життя та культура людей, що мешкали вздовж річки, а також події, які сформували епоху пароплавства. На початку спогадів Меррік згадує велич та чарівність річки Міссісіпі у свою юність – річку, яка була заповнена пароплавами та процвітаючим комерційним життям. Він описує свої перші враження від цієї річки, зокрема захоплення пароплавами та їхньою роботою, які суттєво вплинули на його дитинство в Прескотті, штат Вісконсин. У тексті також наведено цікаві історії про спілкування з корінними американськими племенами, захоплюючі пригоди на річці та багатогранне життя людей, що мешкали вздовж її берегів. Цей ностальгійний вступ створює основу для подальшого розгляду життя на річці, ключових персонажів, з якими автор зустрічався, а також змін, спричинених цивілізацією.