«Linguaggio e proverbi marinareschi» Емануеле Челезії — це лінгвістичне дослідження, написане наприкінці XIX століття. Праця має на меті дослідити своєрідну мову та прислів’я, пов’язані з морською культурою, зокрема серед італійських моряків. Челезія, здається, зосереджується на тому, що морська мова є не лише засобом спілкування, а й важливим культурним елементом, який утілює ідентичність і досвід тих, хто ходить морями. Початок книжки готує ґрунт для глибокого дослідження морської культури та її мови. Він знайомить із приморським містечком Camogli, відомим своїми працьовитими моряками, і розмірковує над значними морськими подіями, висвітлюючи яскравий епізод квітня 1855 року за участю англійського судна «Cresus», яке зайнялося під час шторму. Оповідь виводить постаті моряків та їхні героїчні вчинки, зокрема зосереджуючись на Еміліо Ск’яффіно, досвідченому мореплавці, який глибоко розмірковує над потребою поліпшити освіту й мову моряків. Текст зіставляє труднощі моряків із палкою відданістю збереженню гідності та багатства їхньої мови, обіцяючи багате дослідження мовних тонкощів і культурної ідентичності, яке розгорнеться в подальших діалогах.