„Байки“ Фелікса Марії Саманьєго – це збірка моральних байок, написаних наприкінці XVIII століття. У цій книзі представлено різноманітні оповідання, у яких тварини виступають головними персонажами; через них передаються уроки про людську поведінку та етику, подібно до байок Езопа. Саманьєго, якого часто називали іспанським Лафонтеном, прагнув зробити моральні настанови доступними для дітей та учнів, водночас розширюючи їхнє розуміння мови та літератури. У вступі до „Байок“ Саманьєго пояснює мету своєї творчості та бажання створити збірку, яка буде корисною для навчальних цілей. Він також зазначає популярність байок серед молодих читачів, адже діти часто розповідають їх, не повністю розуміючи їх зміст. Цей вступ підкреслює необхідність додаткових приміток та словникового запасу, які допоможуть учням та вчителям зрозуміти класичні цитати, що містяться в байках. Таким чином Саманьєго створив збірку, яка є не лише захоплюючою, а й педагогічно цінною, оскільки він дбає про простоту та зрозумілість для молодої аудиторії.