„Історія італійців, том 12 (з 15)“ Чезаре Канту – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. Цей том детально описує важливі події в історії Італії, зокрема політичні інтриги та війни, пов’язані з Папськими державами, а також видатних особистостей, які брали участь у цей період нестабільності. У тексті розглядаються складні взаємини між папською владою, регіональними князями та впливом іноземних держав у Італії. На початку цього тому описується політична ситуація ранньої новочасної Італії, роль Папства та його значний вплив на такі італійські території, як Феррара та Урбіно. Обговорюється виборчий характер папської посади та суперечливі політичні маневри, що відбувалися після смерті папи. За допомогою історичних прикладів та особистих історій Канту розкриває взаємодію між впливовими родинами, такими як Барберіні та Фарнезе, та Католицькою церквою, а також напруженості та конфлікти, що виникли в цей період, зокрема знамениту Війну Кастро. Ця вступна частина створює основу для розгляду того, як церковна та світська влади боролися за домінантування в Італії.