„Історія опери“ Е. Маркхема Лі – це історичний твір, написаний на початку XX століття. У ньому розглядається розвиток та трансформація опери як мистецького жанру; простежуються її витоки, еволюція, ключові представники цього жанру та різні національні школи оперного мистецтва. Книга призначена як зрозумілий вступ до основ оперного мистецтва, так і як довідник; вона охоплює найважливіших композиторів, стилі, реформи та практики виконання опери, а також надає поради для слухачів та студентів. Її цільова аудиторія – від зацікавлених аматорів до серйозних дослідників, яким потрібний актуальний та зрозумілий огляд оперної традиції. У вступі „Історія опери“ описується опера як складний, дещо штучний, але надзвичайно емоційно насичений мистецький жанр, що відрізняє її від драматичного мистецтва усної форми завдяки постійному використанню музики для підкреслення емоцій та розповіді історії. Починаючи з обговорення складнощів визначення опери, автор підкреслює її основну характеристику – це сценічна драма, у якій музика є не просто декоративним елементом, а невід’ємною частиною форми вираження. Далі текст розглядає історичний розвиток опери, знайомить читача з основними інноваціями, реформами та національними школами оперного мистецтва – від ранніх італійських експериментів до репертуарів Німеччини, Франції та Англії. У тексті також розповідається про роль ключових реформаторів оперного мистецтва, таких як Монтеверді, Глюк та Вагнер; описується циклічний характер тенденцій та реформ у оперному жанрі, а також підкреслюється важливість розуміння як музичного, так і драматичного змісту для повноцінного оцінення значення опери.