Descent of the Danube, from Ratisbon to Vienna, during the autumn of 1827…
Про цю книгу
«Спуск Дунаєм від Ратісбона до Відня восени 1827 року» Дж. Р. Планше — подорожній нарис та історичний путівник, написаний на початку ХІХ століття. У ньому описано подорож човном із Регенсбурга до Відня, де яскраві річкові пейзажі поєднано з архітектурними нотатками, місцевими звичаями та численними історичними й легендарними анекдотами, пов’язаними з містами, замками та монастирями вздовж берегів. Тон оповіді жвавий, ерудований і товариський; вона розрахована на мандрівників, які прагнуть мальовничих описів, підкріплених джерелами та оповідями. На початку твору автор визначає свою мету — забезпечити англійських читачів належним путівником по Дунаю, який тривалий час перебував у тіні Рейну, спираючись на німецький довідник Шультеса, але водночас критично його оцінюючи. У Ратісбоні він наймає приватну Weitz-zille замість переповненого пасажирського човна, описує річкові судна та забобони бурлаків-«йоделенів», а потім оглядає міський собор, мости, ратушу й Санкт-Еммерам, оживляючи їх легендами та середньовічною історією про змову з убивством, якій завадило віддане самопожертвування. Вирушивши в дорогу, він пропливає одне село за одним, переповідає бурхливу історію Донауштауфа й Вёрта, спостерігає заможних селян із «темнозем’я» та згадує легенду про чудо в Соссау. У Штраубінгу він змальовує минуле міста й затримується на трагічній історії утоплення Агнес Бернауер. Уночі він указує на монастирі та скелі — Обер- і Нідеральтайх, Богенберг, Меттен, самотній Наттернберг, — зіставляючи фольклор із суворішими фактами, такими як антиєврейський «Gnade-zeit» у Деґґендорфі та сплав плотів Ізаром. Після світанку в Гільдегартсберзі та простої сніданкової трапези у Вільсгофені він долає невеликий сандбахський поріг, хвалить баварські вдосконалення й освічених королів, а цей початковий відтинок завершує мальовничим наближенням до Пассау — «Кобленца Дунаю».
