„Про виховання дикого чоловіка“ Жана Марка Гаспара Ітарда – наукове видання, написане на початку XIX століття. У цій праці розглядається процес виховання та розвитку хлопчика на ім’я „Дикий з Авейрона“, якого знайшли, коли він жив у самотності в лісі. Книга досліджує теми людського розвитку, впливу ізоляції та можливостей освіти та цивілізації для осіб, які виросли без суспільного спілкування. На початку тексту Ітард описує обставини життя хлопчика, підкреслюючи стан занедбаності та відсутність соціальних навичок та інтелекту, спричинені роками ізоляції. Він розповідає про те, як хлопчика захопили мисливці та відвели до різних установ, де він чинив запеклий опір контакту з людьми та віддавав перевагу своєму попередньому дикому способу життя. Ітард висловлює свою рішучість зрозуміти цього хлопчика та, можливо, навчити його, описуючи початкові труднощі та спостереження щодо його фізичного та психічного стану. Цей вступ закладає основу для детального аналізу методів та результатів, яких Ітард сподівався досягти завдяки своїм освітнім зусиллям, а також розглядає ширші наслідки цього дослідження для розуміння людського розвитку.