„У Французькій іноземній легіоні“ Ервіна Розена – це автобіографічний твір, написаний на початку XX століття. Книга розповідає про досвід автора як солдата Французької іноземної легіони, даючи уявлення про життя новобранців та жорстокі реалії, з якими вони стикаються. Головний герой – молодий німецький чоловік, який після серії особистих невдач та горя вирішує приєднатися до легіону у пошуках пригод та нового початку. На початку книги автор розповідає про своє складне минуле, відчуття загубленості та безнадії після втрати можливості бути щасливим. Він прибуває до Бельфора з наміром записатися до легіону та переживає безліч емоцій – від страху та сумнівів до рішучості позбутися свого колишнього життя. У канцелярії призову він зустрічає різноманітну групу новобранців, кожен з яких переживає свої власні труднощі та має свої амбіції. Цей розділ задає настрій подальшому шляху героя, розкриваючи теми відчаю, дружби та жорстоких випробувань, які чекають на новобранців у легіоні, а також натякає на можливість особистого спасіння через спільні труднощі.