„Соціальний договір та інші промови“ Жан-Жака Руссо є основоположним твором політичної філософії, написаним наприкінці XVIII століття. У цьому тексті розглядаються взаємини між окремими особами та державою, а також питання про те, як можна заснувати та обґрунтувати легітимну політичну владу. Центральною ідеєю Руссо є концепція соціального договору, згідно з якою окремі особи спільно погоджуються створити суспільство, яким керує загальна воля, спрямована на досягнення спільного блага. На початку твору Руссо провокаційно стверджує: „Людина народжується вільною; проте всюди вона знаходиться в кайданах“, підкреслюючи, як соціальні та політичні структури часто пригноблюють людську свободу. Він ставить під сумнів легітимність влади, що ґрунтується на силі, та розрізняє природні та соціальні зв’язки, припускаючи, що хоча сім’я є першим прикладом природного суспільства, політичні інституції мають ґрунтуватися на взаємній згоді та угодах. Досліджуючи ці теми, Руссо закладає основу для глибшого розуміння природи свободи, ролі уряду та принципів, які лежать в основі легітимних соціальних порядків.