«XII Conti Pomiglianesi» Вітторіо Імбріані — збірка народних казок і новел, зібраних у регіоні Помільяно-д'Арко, написана наприкінці XIX століття. Ця праця слугує багатим джерелом традиційних оповідей, у яких представлено місцеві діалекти та культурні теми, що відображають життя й звичаї Південної Італії. Головний герой вступної казки «Giuseppe 'a Veretà» уособлює тему чесності та її винагород у гумористичний і захопливий спосіб. Початок «XII Conti Pomiglianesi» знайомить нас із Джузеппе, хлопцем, відомим тим, що ніколи не каже неправди, за що він дістав прізвисько «Giuseppe 'a Veretà». Оповідь розгортається зі взаємодії Джузеппе з королем, який зацікавлюється ним через його репутацію. Коли король випробовує його, надіславши жінку, щоб перевірити його чесність щодо бика, Джузеппе винахідливо виходить із ситуації, удаючи, ніби його брудний плащ — це король, і стверджуючи, що бик лишається живим — хитрощі, які розважають короля й вражають двір. Цей початок задає грайливий тон і готує ґрунт для дослідження правди, дотепності та суспільних взаємин через низку подібних оповідей у збірці.