«Промова з нагоди завершення навчального року 29 вересня 1809 року» Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля — це філософський трактат і освітня промова, написана на початку XIX століття. Ця промова, виголошена на урочистостях з нагоди закінчення школи, висвітлює цінність освіти та взаємозв’язок між традиційним і сучасним навчанням. Гегель розглядає необхідність ґрунтовного знання класичних мов і літератури, водночас виступаючи за збалансоване поєднання сучасних навичок і знань. У цій промові Гегель розмірковує про значення освіти у формуванні особистості та суспільства. Він наголошує на історичному значенні класичної освіти, зокрема вивчення Греції та Риму, як основи всебічної освіти. Гегель стверджує, що завдяки вивченню класичної спадщини учні можуть розвивати свій інтелект і поглиблювати розуміння світу. Він також визнає потребу в сучасній навчальній програмі, яка охоплювала б практичні знання, актуальні для сучасного громадянина, наголошуючи, що гармонійний баланс між античною мудрістю та сучасними потребами є необхідним для ефективної системи освіти. Наприкінці Гегель закликає учнів застосовувати засвоєні уроки у своїх майбутніх справах, наголошуючи на вдячності до своїх учителів і держави.