«У примарній Японії» Лафкадіо Герна — це збірка надприродних оповідань, написаних наприкінці XIX століття. У цьому творі розглядаються різні аспекти японського фольклору, духовності та культурних практик, у яких земне переплітається з ефірним; розкриваються теми кохання, смерті й реінкарнації. Завдяки виразним оповідям, що ґрунтуються на особистому досвіді Герна в Японії, книга запрошує читачів до світу, де буденне й примарне співіснують, відкриваючи вікно у складний світ японських вірувань і традицій. На початку «У примарній Японії» оповідь знайомить читача з моторошним сходженням на безлюдну гору під проводом мудрого бодгісатви, досліджуючи теми ілюзії, страху й особистого усвідомлення, коли юний супутник постає перед черепами, що символізують його минулі життя. Після цього фрагмента сюжет переходить до історії проклятого вбрання фурісоде, пов’язаного з низкою трагічних смертей, додаючи нові грані таємниці й долі. Вступна частина завершується роздумами про глибоке значення пахощів у японській культурі, розкриваючи їхню подвійну роль у духовній практиці та як засобу зв’язку з померлими. Через ці взаємопов’язані історії Герн висвітлює примарні, але глибоко зворушливі аспекти японського життя.