„Божественная комедія“ Данте Аліг’ері – эпічна поэма, написана у XIV столітті. Це складне алегорічне творення, яке розглядає такі теми, як гріх, спасіння та пошуки душею божественної справедливості. Герой – сам Данте – вирушає у небезпечну подорож крізь царства пекла під проводом римського поета Вергілія. На початку „Пекла“ Данте знаходить себе загубленим у темному лісі, що символізує збентеження та усвідомлення власних гріхів. Прагнучи піднятися на гору, яка символізує спасіння, він стикається з трьома дикими звірами, кожен з яких є символом різних пороків. У своїй відчаї Данте зустрічає Вергілія, який пропонує допомогти йому пройти крізь пекло та, зрештою, досягнути раю – за сприяння Беатрічі, коханої Данте. Вступна частина поеми створює атмосферу роздумів та страху, водночас показуючи бажання Данте до просвітлення та спасіння; це робить її захоплюючим початком глибокого дослідження моралі та загробного життя.