„Божественна комедія“ Данте Алігьєрі у перекладі Лонгфелло – це епічний поем, написаний у XIV столітті. Цей твір є складною алегоричною прозою, яка розглядає такі теми, як гріх, спасіння та пошуки душею божественної справедливості. Головний герой – сам Данте – вирушає у небезпечну подорож крізь царства Пекла під проводом римського поета Вергілія. На початку „Пекла“ Данте знаходиться загубленим у темному лісі, що символізує його розгубленість та усвідомлення власних гріхів. При спробі піднятися на гору, яка символізує спасіння, йому заважають трьох диких звірів, кожен з яких є символом певного пороку. У своїй відчаї Данте зустрічає Вергілія, який пропонує провести його крізь Пекло та зрештою до Раю за проханням Беатріче – коханої Данте. Вступна частина поеми створює атмосферу роздумів та страху, водночас показуючи бажання Данте до просвітлення та спасіння; це робить її захоплюючим початком його глибокого дослідження моралі та післяжиття.