„Позік від померлої“ Вісенте Бласко Ібаньеса – це роман, написаний на початку XX століття. Сюжет розгортається навколо молодого гаучо на ім’я Росаліндо Овехеро, який вирушає з своєго гірського села до міста Сальта, щоб взяти участь у релігійній процесії. Він несе з собою надії та молитви своїх односельців, які доручили йому запалювати свічки для задоволення їхніх духовних потреб; це показує поєднання віри та спільноты, яке пронизує всю історію. У початку роману ми знайомимося з Росаліндо під час його підготовки до подорожі; він роздумує над традиціями своєї громади та про занепад їхнього добробуту. Під час підготовки до процесії читач бачить багатогранність місцевого фольклору, віри та соціальних змін. Сюжет набуває темнішого характеру після згадки про насильственну ситуацію в місті, що призводить до фатального рішення Росаліндо – він тікає, щоб уникнути наслідків своїх дій. Це стає початком його важкої подорожі крізь суворі ландшафти Андах, де теми виживання, ідентичності та надприродного начала проявляються на протязі всього шляху до погашення таємничого боргу перед „померлою“.