„Арабські ночі: оповідання з „Тисячі й однієї ночі““ Едмунда Дюлака – це збірка коротких оповідань, написаних або складених на початку XX століття. Цей твір адаптує та переказує класичні історії з легендарної близькосхідної антології „Тисяча й одна ніч“. Оповідання присвятовані екзотичним пригодам, магічним істотам та драматичним перипетіям долі; серед постійних персонажів – султан Шехербан, його брат Шахсеман та розумна Шехерсад, яка використовує оповідання як засіб виживання та мистецтво. Вступ до „Арабських ночей“ розповідає про двох королівських братів – Шехербана та Шахсемана, які, зазнавши зради своїх дружин, вирішують особисто переконатися у їх невірності та починають вважати всіх жінок недостойними. Шехербан наказує щовечора брати нову наречену та наступного ранку її стратити; коли майже всі підходящі жінки зникають, донька візира Шехерсад сміливо пропонує стати дружиною короля, маючи намір припинити цей цикл насильства своїми оповіданнями. Вона починає з історії бідного рибалки та зловісної духовної істоти – ця розповідь поєднує страждання, кмітливість та магічні події. У наступних оповіданнях з’являються нові персонажі, які потрапляють у магічні перипетії; серед них – історія принца, перетвореного на камінь під зловісним заклином, та доленосні події, пов’язані з чарівним ебеновим конем. Усе це демонструє багатогранне поєднання моральних уроків, пригод та фантазії, яке характеризує цю збірку.