„Школи, підручники та вчителі“ Вільяма Керью Гезліта – це історичний твір, написаний наприкінці XIX століття. У ньому розглядається розвиток системи освіти у Великобританії, аналізується історія шкільного навчання, педагогічні матеріали та особистості, які сформували практики викладання. Гезліт прагне простежити корені сучасної освіти, звертаючи увагу на різні історичні підходи та ставлення до навчання. У передмові автор визначає напрямок свого дослідження, пояснюючи, що метою книги не є огляд усіх аспектів освітньої історії вичерпно, а лише наведення найважливіших прикладів. Він також підкреслює вплив ранніх освітніх інституцій, зокрема Церкви, та роль перших вчителів. У тексті розглядаються основи системи освіти; зазначається, що у давньоанглійському та шотландському суспільствах навчання проводилося вдома чи під час подорожей за кордон, а також роль різних митців та науковців, які протягом століть сприяли освітнім реформам.