„Легенди ірокезів“ Вільяма Уокера Канфілда – це збірка фольклору корінних народів, написана на початку XX століття. Цей твір об’єднує історії, розказані вождем племені сенека на ім’я Корнплантер, що відображають багату усну традицію та міфологію Ірокезької конфедерації. Збірка не лише має розважальний характер, але й спрямована на збереження культурних традицій, які сформували ідентичність ірокезів, пропонуючи уявлення про їхні цінності, вірування та ставлення до природи. На початку тексту автор обговорює значення та необхідність збереження індіанських легенд, підкреслюючи відсутність письмової історії серед корінних народів до контактів з європейцями. Ці оповідання представлені як священні традиції, передавані з покоління в покоління та глибоко шановані нащадками тих, хто їх спочатку розповідав. Вступний розділ створює основу для серії легенд – історій про походження кукурудзи, зими та різних тварин, а також про життєвий шлях таких персонажів, як сам Корнплантер. Представлення цих легенд спрямоване на пробудження поваги до краси та глибини ірокезької культури, показуючи їхній світ як взаємопов’язаний з природою та сповнений духовності.