„Румунські оповідання“, перекладені з оригінальної румунської мови Люсі Байнг та іншими, – це збірка коротких оповідань, написаних на початку XX століття. Метою цієї антології є познайомлення англомовної аудиторії з сутністю румунської літератури та культури, демонстрація оповідань, сповнених поетичної краси, місцевих особливостей та емоційної глибини. Ці твори відображають різні аспекти румунського життя, зображують персонажів із різних професій та світів, показуючи складності людського досвіду в унікальному контексті Румунії. Вступ до книги містить проникливе передмовлення, присвятоване королеві Румунії, а також обговорення багатства румунської літератури, особливо її традицій у жанрі короткого оповідання. Першим у збірці йде оповідання М. Садовеану „Фея озера“; воно розпочинається з спогадів старого мельника та випадкової зустрічі з чудовою дівчиною на ім’я Замфіра поблизу озера Поприцани. Сюжет розгортається у поєднанні ностальгії та туги, досліджуючи теми кохання, природи та надприродного, що задає настрій подальшим цікавим історіям збірки.