«Метод Монтессорі» Марії Монтессорі — наукова публікація, написана на початку XX століття. Ця впливова праця представляє новаторський підхід до дитячої освіти та педагогіки, викладаючи принципи, що лежать в основі освітньої філософії Монтессорі, зокрема в тому вигляді, в якому вони застосовуються в «Будинках дитини». Книга досліджує важливість плекання самостійності та надання ходу природним процесам навчання, які стали основоположними поняттями в сучасній освітній практиці. На початку книги Монтессорі розмірковує про стан освіти та потребу в новій педагогіці, закоріненій у наукових принципах. Вона критикує традиційне шкільне навчання за його жорсткі структури та застосування дисципліни, що пригнічує природні схильності дитини. Обстоюючи середовище, в якому діти можуть навчатися через спостереження та практичний досвід, вона підкреслює значення свободи та спонтанності в розвитку дитини. Монтессорі стверджує, що справжня освіта повинна поважати й плекати дух кожної окремої дитини, готуючи вчителя спостерігати й розуміти унікальний шлях дитини до знання.