„Основи педагогічної доктрини“ Йоганна Фрідріха Гербарта – наукове видання, написане на початку XX століття. Цей труд є всебічним аналізом педагогічної філософії та її практичного застосування, з акцентом на інтеграцію етики та психології в педагогіку. Гербарт має на меті прояснити принципи, які керують ефективним навчанням та формуванням характеру учнів, підкреслюючи важливість сприяння їхньому моральному та інтелектуальному розвитку. На початку рукопису Гербарт визначає фундаментальне поняття „пластичності“ учнів, стверджуючи, що здатність до формування є необхідною умовою їхньої підготовки до навчання. Він розглядає взаємозв’язок етики та психології як основи педагогічної теорії, аргументуючи, що педагоги повинні знаходити баланс між індивідуальною волею учнів та зовнішніми впливами у процесі формування їхнього морального характеру. Аналізуючи доброчинність як кінцеву педагогічну мету та психологічні процеси, що лежать в основі навчання, Гербарт закладає основи систематичного навчання, спрямованого на формування повноцінної та соціально відповідальної особистості.