„Махабхарата“ Крішни-Дваїпаяни Вьяси, том 1“, авторства Кісарі Мохан Гангулі – це монументальна епічна проза, написана наприкінці XIX століття. Цей твір є перекладом давньоіндійського шедевра „Махабхарата“, який спочатку був написаний мовою санскрит та вважається надзвичайно цінним за глибоке розглядання понять дхарми (обов’язків/праведності), моралі та складних взаємин між людьми. Книга охоплює безліч персонажів та міфічних історій, зосереджених навколо суперечок між родами Каурава та Пандава. У вступній частині тексту описується зібрання славетних мудреців під час великого жертвоприношення в лісі Найміша; вони бажають почути священне розповідання про події „Махабхарати“. Розповідач, Сауті, ділиться своїм шляхом збору та переказу історій Вьяси, які охоплюють теми благородства, боротьби та божественного втручання. Представлені персонажі створюють основу для розгляду складних життєвих виборів та наслідків дій у цій епічній історії боротьби між праведністю та хаосом. Ця вступна частина закладає багатогранний контекст та філософське забезпечення, які допоможуть читачам зрозуміти складнощі цього епічного твору.