«Оповіді Шекспіра» Чарльза Лема та Мері Лем — це збірка адаптованих оповідей, створених на основі п’єс Вільяма Шекспіра на початку XIX століття. Цей твір має на меті познайомити молодших читачів із шекспірівською літературою, зберігаючи, наскільки це можливо, оригінальну мову п’єс і водночас спрощуючи оповіді, щоб зробити їх доступнішими. Оповіді охоплюють різні п’єси, зокрема «Бурю», «Гамлета», «Сон літньої ночі» та «Багато галасу даремно», вплітаючи через таких персонажів, як Просперо, Міранда й Беатріче, основні теми кохання, ревнощів і примирення. На початку тексту міститься передмова, у якій автори пояснюють свою мету — зробити твори Шекспіра зрозумілими дітям, зазначаючи, що вони доклали значних зусиль, аби зберегти цілісність шекспірівської мови, водночас адаптуючи оповіді. Збірка починається з «Бурі», що описує відокремлене життя Просперо та його доньки Міранди на зачарованому острові, розкриваючи їхній глибокий зв’язок і чарівні події, що їх оточують. Просперо, герцог, якого скривдив його брат, використовує свої магічні здібності, щоб спрямувати бурю, яка приносить його ворогів на острів, водночас демонструючи свої складні стосунки з магічними духами, такими як Аріель, і гротескною істотою Калібаном. Це вступ до світу інтриг і дослідження людських емоцій, що слугує чарівними дверима до ширшої спадщини творчості Шекспіра.