„Відкрите лист про переклад“ Мартина Лютера – це теологічний трактат, написаний на початку XVI століття, під час епохи Реформації. Книга слугує захистом перекладів Біблії Лютером німецькою мовою, зокрема відповідає на критику з боку католицьких чиновників щодо його тлумачення Святого Письма. У тексті розглядаються виклики та обов’язки, пов’язані з перекладом священних текстів, особливо коли йдеться про суперечливі теологічні питання, такі як спасіння лише через віру. У цьому листі Лютер відповідає на запитання друга щодо своїх виборів під час перекладу, зокрема щодо використання слова „сола“ (лише) у своїй версії Римлян 3:28. Він стверджує, що віра сама по собі є ключовою для християнського спасіння та необхідною для точного передачі змісту, який мав на увазі святий Павло. Лютер підкреслює важливість використання зрозумілої мови, яка б відповідала потребам звичайних носіїв німецької мови, а не обмеженняся лише буквальним перекладом з грецької чи латинської мов, який може бути незрозумілим чи оманливим. Його пристрасна позиція щодо більш детального та щирого підходу до перекладу підкреслює його віру в те, що мова повинна служити потребам віруючих, які прагнуть зрозуміти та прийняти християнську віру. У всьому тексті він захищає свої авторитет та компетентність як перекладача від звинувачень своїх опонентів, стверджуючи, що правильне розуміння Святого Письма має вирішальне значення для добробуту церкви.